Нетверезий на роботі

Чи можна звільнити працівника за появу в нетверезому стані на роботі в разі ненадання профспілковим комітетом згоди на звільнення?

Згідно з п. 7 ст. 40 Кодексу законів про працю (КЗпП) України допускається розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку появи працівника в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп’яніння. Тобто поява працівника на роботі в такому стані є самостійною підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Підставою для цього є сам факт появи працівника на роботі в нетверезому стані (стані наркотичного або токсичного сп’яніння).

При цьому розірвання трудового договору з працівником на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП не залежить від часу події (початок, кінець робочого дня). Зазначений факт підтверджується медичним висновком, актом, свідками та іншими доказами. Однак, відповідно до ст. 43 КЗпП таке розірвання договору можливе лише за попередньої згоди профспілкового органу. Порядок звільнення працівника, встановлений цією статтею, є важливою гарантією від незаконного звільнення. Власника (або уповноважений ним орган) зобов’язано одержати згоду профспілкового органу попередньо, до видання наказу про звільнення.

Обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу розглядається профспілковим органом у п’ятнадцятиденний строк, причому у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа (у тому числі адвокат). Якщо працівник або його представник не з’явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах встановленого строку. У разі повторної неявки працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Профспілковий комітет повідомляє роботодавця про прийняття рішення у письмовій формі у триденний термін після його прийняття. У разі пропуску цього терміну вважається, що профорган дав згоду на розірвання трудового договору.

Наявність підстав для розірвання трудового договору не зобов’язує профорган задовольнити прохання власника і не позбавляє його права визнати таке звільнення недоцільним.

Але рішення профспілкового комітету про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. Така вимога з’явилась після внесення Верховною Радою України змін до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Причому, ст. 39 Закону (в новій редакції) визначено, що у разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Розірвання трудового договору з працівником на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП, проведене без згоди з профкомом, без звернення до нього чи з порушенням порядку узгодження зазначеного питання, визнається порушенням закону.

Працівник у випадках незгоди з рішенням власника (уповноваженого ним органу) або профспілкового органу має право звернутися до суду.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди профспілкового органу допускається у випадку звільнення працівника, який не є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, установі, організації, чи за відсутності профспілкової організації (ст. 43-1 КЗпП України).