|
Інтерактивні технології навчання — технології навчання, що передбачають таку організацію навчально-виховного процесу, за якого учень обов'язково бере участь у колективному, заснованому на взаємодії всіх учасників процесу навчального пізнання
Реалізувати принципи інтерактивних технологій дає змогу використання таких прийомів:
- Відстрочена відгадка;
- Приваблива мета;
- Здивуй усіх;
- Проблемне запитання;
- Лови помилку;
- Мозковий штурм;
- Творча лабораторія тощо.
Найбільше привертає увагу учнів і стимулює їх розумову активність інформація, що здатна здивувати. Тому на етапі уроку «Мотивація навчальної й пізнавальної діяльності учнів» намагаємося викладати тему, використовуючи прийоми «Здивуй усіх» і «Відстрочена відгадка».
Відстрочена відгадка
Розглянемо, як можна використати прийом «Відстрочена відгадка». Наприклад, під час вивчення розділу «Океани» у сьомому класі — курс «Географія материків і океанів» вчитель пропонує завдання: «Назвіть найменший, наймілководніший океан. Життя в цьому океані повністю залежить від обміну водою й теплом із сусідніми океанами. Він найменш досліджений, найспокійніший щодо сейсмічної активності, дуже своєрідний за складом органічного світу. Ви вже здогадалися, який океан ми вивчатимемо сьогодні?
Увага! Ми вирушаємо в плавання з Архангельська в Певек на криголамі «Адмірал Нахімов». У судновому журналі вказуємо глибину, температурний режим, видовий склад тваринного світу океану, вид діяльності населення вздовж лінії берега».
Учні розв'язують завдання за варіантами, підсумки підбиває капітан.
Приваблива мета
На етапі уроку «Вивчення нового матеріалу» вчитель повідомляє тему: «Відкриття нового материка». Для реалізації прийому «Приваблива мета» пропонує учням пограти в гру «Пляшкова пошта». Суть гри полягає в тому, щоб дати змогу учням самостійно визначити назву материка. Учитель мотивує учнів тим, що материк, який вони шукатимуть, надзвичайно багатий. Учні отримують пошту з «пляшок», де вказано чотири варіанти для розв'язання загадки розташування цього материка:
|
505
|
505
|
505
|
505
|
|
72°пн.ш.,95°з.д.
|
7°пн. ш„ 81°з.д.
|
65°пн. ш„ 168°з. д.
|
52°пн. ш„ 56°з. д.
|
|
(мис Мерчісон)
півострів Бутія
|
(мис Мар'ято)
півострів Асуеро
|
(мис Принца Уельського)
півострів Сьюард
|
(мис Сент-Чарльз)
півострів Лабрадор
|
Здивуй усіх
Учитель повідомляє, що учні сьогодні вивчатимуть материк Північна Америка. На цьому материку можна побачити різні чудеса. Водночас він сповнений парадоксів. Так, назва острова «Гренландія» означає «зелена земля», а насправді вона покрита товстим шаром льоду — до 3400 м. Назва океану «Тихий» оманлива, оскільки «характер» океану грізний, аж ніяк не спокійний. А топонім «Алеутські острови» перекладається як «У чому справа?». Тут дно залишкових озер можна використовувати як аеродром для надзвукових літаків.
Проблемне запитання
Для учнів, щоб активізувати розвиток думки, пропоную різні проблемні запитання: «Користуючись картою, доведіть, що Північна Америка має велику протяжність з півночі на південь (від 72 пн. ш. до 7 пн. ш.)» (Північна Америка перетинає всі географічні пояси, крім екваторіального); «У яких широтах Північна Америка має велику протяжність із заходу на схід?»
Лови помилку
Суть прийому «Лови помилку» в тому, що учні мають знайти спеціально допущену помилку. Так, на інтерактивних картах учні мають правильно розставити географічні назви об'єктів на обраному материку. Якщо помилка знайдена, тобто учень правильно вказав топонім, звучать фанфари. Учням можна також запропонувати перевірку контурних карт, на які нібито нанесли позначення учні з паралельного класу. На карті допущено багато помилок, які учні мають відшукати. Так вони мають змогу проконтролювати свої знання самостійно.
Мозковий штурм
Під час вивчення теми «Кліматичні пояси», зокрема екваторіального поясу, називають одну з головних його ознак — значна кількість опадів. Учитель пропонує на незаселеному екваторіальному острові, особливості якого учням добре відомі, обрати собі житло. Учні пропонують безліч варіантів. Необхідно обрати найбільш практичний.
Творча лабораторія
Використання прийому «Творча лабораторія» передбачає демонстрацію портретів відомих учених, що відкривали і досліджували материк Північна Америка. Під час уроку учні працюють з таблицею:
Дослідження материків Північної Америки
|
Період дослідження
|
Дослідники
|
Результати досліджень
|
|
Х-ХІ століття
|
Нормани («північні люди»), предки сучасних норвежців
|
Відвідали північно-східні береги материка і заснували там поселення
|
|
|
Христофор Колумб
|
Відкрив Америку, Багамські й Антильські острови
|
|
Кінець
XV століття
|
Джон Кабот, італієць
|
Відкрив острів Ньюфаундленд
|
|
Середина XVI століття
|
Жак Картьє, француз
|
Експедиція досягла затоки Св. Лаврентія та увійшла до гирла річки з такою самою назвою. На узбережжі було засновано поселення, яке назвали Канадою
|
|
XVI століття
|
Джон Дейвіс, англієць
|
Відкрив протоку Дейвіса
|
|
XVII століття
|
Генрі Гудзон, англієць
|
Відкрив річку Гудзон
|
|
XVII століття
|
Вільям Баффін, англієць
|
Відкрив острів Баффінова Земля
|
|
XVIII століття
|
Александр Маккензі, англієць
|
Відкрив річку Маккензі
|
|
Середина XVIII століття
|
Вітус Берінг, данієць, російський офіцер
Олексій Чириков, росіянин
|
У складі Камчатської експедиції пройшли уздовж Алеутських островів і півострова Аляска. Були відкриті й описані невідомі острови і тихоокеанське узбережжя Північної Америки: Берінгова протока, Берінгове море; острів Чирикова
|
|
|
Григорій Шеліхов, росіянин
|
Заснував перші постійні російські поселення в Північній Америці. Саме з його ім'ям пов'язують виникнення так званої Російської Америки — північно-західна частина континенту стала належати Росії. Проте в 1867 р. російські володіння в Північній Америці були продані Сполученим Штатам Америки. Ще і нині тут проживають нащадки перших російських поселенців
|
Принципи, прийоми інтерактивних технологій забезпечують формування творчої компетентності учнів, про що свідчить зростання рівня засвоєння матеріалу від ознайомлювального до інструментального (уміння застосовувати знання та навички на практиці], уміння віднаходити нове, реалізуватися у творчості.
Інтерактивна карта як засіб інтерактивного навчання
Викладання географії потребує від учителя постійного розширення світогляду, підвищення власної комп'ютерної грамотності, вивчення новинок бібліотеки наочних електронних посібників тощо. Наочні електронні посібники вважаємо найбільш ефективними інтерактивними технологіями, що сприяють творчому підходу до роботи й стимулюють нестандартне мислення. Проведення уроків з використанням електронних карт, сюжетно насичених, тому цікавих для учнів, надзвичайно підвищує їхній інтерес, стимулює до навчання, знімає напругу та запобігає стомлюваності. Відповідно і знання учні засвоюють легше.
Інтерактивні карти є новим типом інтерактивних засобів, які застосовують під час вивчення географії. З одного боку, інтерактивні карти є географічними картами, масштаб зображення земної поверхні на яких зменшений і на яких використовують особливі умовні позначення. З іншого, — ці карти схожі на геоінформаційні системи завдяки: можливості зміни змісту географічної карти; моделюванню географічних об'єктів; прогнозуванню географічних явищ.
Використовуючи інтерактивну карту «Великі географічні відкриття», варто вказувати на ній маршрути лише одного з мореплавців. Адже це концентруватиме увагу учнів лише на тому елементі нового матеріалу уроку, який викладає вчитель.
|