Автори: Тетяна САПЕГІНА, Луїза САПЕГІНА.

Ділові ігри на уроках географії

та економіки

Ділова гра є методом пошуку рішень в умовній проблемній ситуації. Основним принципом ділової гри є моделювання: під час уроку учні можуть взяти участь у певній події, спробувати себе у будь-якій ролі, розв'язати важливу проблему.

Основною метою ділової гри є вироблення в учнів навичок ухвалення рішень у нестандартних ситуаціях.

Як свідчить досвід, під час ділової гри учні активно обмінюються ідеями, а отже, не лише вчаться взаємодіяти між собою, а й розкривають свій творчий потенціал.

Використання у навчально-виховному процесі ділових ігор дає змогу зміцнити зв'язок між учителем та учнями, а також сформувати в них:

• уміння отримувати необхідну інформацію;
• готовність брати на себе ініціативу при розв'язанні проблем та відповідальність за ухвалені рішення;
• здатність уникати конфліктних ситуацій за допомогою діалогу, знаходити шляхи розв'язання певних проблем, формулювати спільну точку зору;
• уміння діяти з урахуванням позицій і точок зору «колег» і «противників»;
• уміння розрізняти емоційні стани і використовувати це під час спілкування.

Під час ділової гри учні мають користуватися певними навчальними матеріалами, застосовувати на практиці отримані знання. Крім того, під час ділової гри відбувається постійне чергування ігрових та навчальних дій, а отже, процес засвоєння і закріплення навчального матеріалу відбувається швидше.

Слід зазначити, що ділові ігри у старших класах можна проводити з профорієнтаційною метою, адже вони є дієвим способом формування в учнів професійних інтересів.

Структура ділової гри

Ділову гру умовно можна розподілити на дві частини: формальну та неформальну.

До формальної частини гри відносять такі елементи, як:

• мета гри;
• спосіб оцінки ступеня досягнення мети;
• формальні правила гри;
• мета модельованих підсистем.

Формальна частина гри є незмінною і є основою для неформальної.

До неформальної частини гри відносять:

• учасників гри;
• неформальні правила гри.

Елементи ділової гри можна розподілити на шість основних блоків:

1. Блок мети — для чого проводиться гра.

2. Об'єктивно-ситуаційний блок — що моделює гра.

3. Ігровий блок — хто грає.

4. Рольовий блок — як імітується діяльність у межах одного ігрового етапу.

5. Блок результатів — що досягається при завершенні.

6. Теоретичний блок.

Проведення ділових ігор

На уроках географії та економіки у нашому загальноосвітньому навчальному закладі ми впроваджуємо ділові ігри, які є інтегрованими уроками, адже у них добре проглядається зв'язок з іншими предметами.

Слід зазначити, що під час підготовки та проведення ділових ігор варто використовувати інформаційно-комунікаційні технології. Як показує досвід, до ділових ігор доцільно готувати презентації, які дають змогу зробити певні навчальні матеріали більш наочними.

На уроках географії та економіки ми проводимо такі ділові ігри:

• Економіко-географічне положення України — у цій діловій грі учні мають змогу спробувати себе у ролі економістів та політологів;
• Рельєф і корисні копалини — учні «працюють» геологами;
• Охорона природи в Україні — «круглий стіл», на якому учні виступають у ролях екологів, працівників охорони здоров'я, біологів, медиків, кліматологів, гідрологів, працівників підприємств, журналістів тощо;
• Урок-ярмарок — таку ділову гру застосовують при вивченні певних галузей господарства або економічних районів; під час уроків-ярмарків учні отримують завдання організувати рекламну кампанію певної продукції, щоб знайти партнера, покупця, отримати прибуток тощо.

Пропонуємо більш детально розглянути також інші ділові ігри, які ми проводимо на уроках географії та економіки у нашому загальноосвітньому навчальному закладі. Учні під час таких ділових ігор активно працюють, радяться, реалізовують свої здібності тощо. Усе це формує додатковий інтерес до навчальних предметів.

У 8 класі вивчення курсу за вибором «Моя економіка» розпочинається з ділової гри «Географічна дилема». У цій грі чітко простежується зв'язок економіки з географією та екологією щодо виявлення наявних в Україні корисних копалин, способу їх добування та збереження при цьому довкілля.

Ділову гру «Подорож Колумба як економічна дія» проводять у 9 або 10 класі. Під час цієї гри учні мають змогу самостійно визначити такі поняття, як «торгівля» та «основна економічна проблема».

Ділову гру проводять на трьох уроках, на яких простежується зв'язок між географією, історією, математикою та економікою:

• перший урок — «Торгові перешкоди»;
• другий урок — «Ресурси для мандрів»;
• третій урок — «Технологія мандрівки».

На уроках учні мають упевнитися у тому, що каталізатором досліджень були економічна потреба у нових товарах і необхідність у торгівлі для отримання цих товарів. Також учні самостійно мають виявити економічну проблему «необмежені бажання при обмежених ресурсах».

Працюючи у групах під час ділової гри, учні мають встановити, що Колумб був не лише мандрівником, а й бізнесменом і підприємцем. Також вони мають встановити, що його подорож була діловою справою, і її успіх багато у чому залежав:

• від якості і складу отриманих ресурсів;
• від уміння отримати точну інформацію.

Під час ділової гри «Суд над інфляцією» учні мають змогу спробувати себе у ролях прокурорів, секретарів, домовласників, дебіторів, ювелірів, пенсіонерів, підприємців, шахтарів, суддів, адвокатів, свідків тощо.

Завдання ділової гри «Суд над інфляцією»:

• закріпити знання учнів про причини і наслідки інфляції в Україні;
• розвинути вміння вільно оперувати такими поняттями економіки, як «інфляція», «індекс цін», «види інфляції», «інфляційні очікування», «дешеві гроші», «дорогі гроші» тощо.

Гру «Юний менеджер» проводять при вивченні матеріалу «Типи сільськогосподарських підприємств» у темі «Сільське господарство України».

Для проведення гри учні мають розподілитися на групи залежно від типу малого підприємства, яке вони утворюватимуть: колективне, індивідуальне чи фермерське.

Гра проходить у вигляді конкурсів:

• Оформлення офіційних документів для створення малого підприємства (МП);
• Презентація, під час якої менеджер чи комерційний директор має представити МП за такими пунктами:

• місце МП у структурі господарства, перспективи його створення;
• схема технологічних процесів МП; схема виробничих зв'язків МП;
• способи реалізації продукції (продаж вроздріб, гуртовий продаж, бартер, аукціон); кількість і професійний склад працівників МП; варіанти можливого фінансування (спонсорство, інвестиції).

Пропонуємо вашій увазі розробки ділових ігор «Виживання в умовах Арктики» та «Ринок цукру» (див. Додатки 1, 2). Під час вивчення географії та економіки ці ділові ігри доцільно проводити з учнями для узагальнення навчальних матеріалів.

Додаток 1

Ділова гра «Виживання в умовах Арктики»

МЕТА:

— встановити, як ресурси виробництва використовуються для створення продуктів, що задовольняють людські потреби;

— вивчити, як ефективність залежить від спеціалізації виробництва і розподілу праці;

— спонукати учасників групи до співпраці шляхом реалізації ідеї розподілу праці.

НЕОБХІДНИЙ ЧАС: два уроки (1-й — гра, 2-й — підбиття підсумків, оформлення).

ОБЛАДНАННЯ:

— фізична карта півкуль;

— інструкції;

— моделі пончо, риби, житла;

— білий та кольоровий папір — жовтий, червоний, зелений;

— 5 циркулів, 5 лінійок, 5 олівців, 5 ножиць, 5 фломастерів.

УЧАСНИКИ: вчитель, групи учнів по п'ять осіб.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: «стимули», «ресурси виробництва», «розподіл праці», «взаємозалежність».

СУПУТНІ ПОНЯТТЯ: «економіка», «ефективність», «продуктивність».

СТРУКТУРА УРОКУ:

I частина — організаційна (розподіл класу на групи по п'ять осіб);

II частина — мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів; повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Хід гри

Перший урок

МЕТА:

— мотивувати учнів до співпраці;

— підвести учнів до ідеї розподілу праці.

ХІД УРОКУ:

Учитель (звертається до учнів): Ви прямували з Мурманська у Владивосток північним морським шляхом (показує по карті). Але в дорозі сталося непередбачене: корабель, на якому ви плили, зазнав аварії. Сніг, лід, холод... Ви загубилися на острові в Арктиці без надії на порятунок. Ваше завдання — вижити! Дайте відповіді на запитання:

— Які основні потреби ви маєте задовольнити, щоб вижити? (Очікувана відповідь учнів: потребу у їжі, одязі та житлі.)

— Якій потребі відповідає модель риби? (Очікувана відповідь учнів: потребі у їжі.)

— Якій потребі відповідає модель хатини? (Очікувана відповідь учнів: потребі у житлі.)

— Якій потребі відповідає модель пончо? (Очікувана відповідь учнів: потребі в одязі.)

— Для того щоб вижити в умовах Арктики, вам слід швидко, за 20 хвилин, виготовити для кожного члена групи всі три моделі з урахуванням їх розмірів (показує моделі).

Після того, як учитель окреслив завдання, він має роздати кожному учню інструкцію на заздалегідь підготовлених картках.

Інструкція до ділової гри «Виживання в умовах Арктики» для учнів

— Вам слід виготовити по одному з трьох необхідних продуктів, моделі яких ви бачите у класі.

— Ваші моделі мають максимально точно відтворювати розміри продемонстрованих учителем моделей.

— Коли ваша модель буде готова, покажіть її вчителю, щоб він підтвердив правильність виконання.

— Користуватися можна лише тими матеріалами і обладнаннями, який надасть учитель. Без дозволу вчителя не можна розмовляти з іншими учнями.

— Деякі з наданих учителем інструментів (наприклад, циркулі) небезпечні. Виконуючи завдання, будьте акуратні і стримані.

— Якщо під час виконання завдання у вас виникнуть запитання, вчитель відповість вам індивідуально. Але пам'ятайте, що на запитання ви витратите багато часу.

— Тривалість виконання завдання — 20 хвилин.

— Після закінчення вказаного часу вся група має здати матеріали, інструменти та виготовлені моделі (навіть незавершені) учителю.

— Та група, яка впоралася із завданням перша і виготовила моделі, максимально наближені до зразків, перемогла.

Після того, як учитель роздав учням інструкції, вони можуть приступати до роботи. Увагу учнів учитель має звернути на те, що ресурси обмежені відносно потреб групи.

Учні мають:

• обговорити проблему у групі;
• обрати лідера групи;
• з'ясувати, що їм слід виготовити насамперед;
• розподілити обов'язки, зокрема встановити: хто виготовлятиме певну модель, яке обладнання для цього потрібне.

Учитель має спостерігати за тим, як учні працюють, оцінювати участь кожного учня у грі. Наприкінці першого уроку, коли учні закінчили роботу, вчителю слід звірити розміри виготовлених моделей зі зразками та відмітити групи, які злагоджено працювали і успішно впоралися із завданням. Учні мають вклеїти виготовлені моделі у робочий зошит.

Другий урок

МЕТА:

• підбити підсумки гри;
• визначити переможців.

ХІД УРОКУ:

Під час уроку учні мають роз'яснити, як вони змогли успішно впоратися з роботою, а потім скласти конспект.

Учитель (звертається до учнів):

— Дайте визначення поняттю «дефіцит». (Очікувана відповідь учнів: дефіцит — це умови, за яких для виробництва продуктів і послуг, які могли б задовольнити потреби усіх членів суспільства, ресурсів недостатньо.)

— Дайте визначення поняттю «економіка». (Очікувана відповідь учнів: економіка — це наука, що вивчає те, як люди можуть використовувати обмежені ресурси для виробництва, розподілу і споживання продуктів і послуг, що задовольняють людські потреби.)

— Які три основні питання покликана розв'язати економічна система? (Очікувана відповідь учнів:

1. Які продукти і послуги і в якій кількості слід виготовляти?

2. Яким чином слід їх виготовляти?

3. Кому призначені виготовлені продукти і послуги?)

— Поясніть термін «розподіл праці». (Очікувана відповідь учнів: термін «розподіл праці» означає виконання працівником або групою робітників однієї або обмеженого числа операцій з метою підвищення продуктивності.)

— Поясніть термін «продуктивність». (Очікувана відповідь учнів: продуктивність — це співвідношення обсягу продукції, отриманої в результаті людської діяльності, до кількості трудовитрат.)

Учитель має звернути увагу учнів на те, що це найбільш поширене, але не єдине тлумачення терміна «продуктивність». Продуктивність може означати співвідношення обсягу продукції до певної кількості природних ресурсів, використаних при її виробництві, або до будівельних ресурсів і устаткування (капітальні ресурси).

— Поясніть термін «взаємозв'язок». (Очікувана відповідь учнів: взаємозв'язок — це стосунки між людьми, підприємствами, регіонами або країнами, за яких існування і діяльність одних потрібна для процвітання інших.)

— Назвіть ресурси, які ми використовували при розподілі праці? (Очікувана відповідь учнів: природні, капітальні, трудові, підприємницькі.)

Наприкінці другого уроку вчителю слід підбити підсумки та відзначити групу, яка найкраще впоралася з поставленими завданнями.

Ділова гра

«Ринок цукру»

МЕТА:

• формувати в учнів уміння і навички домовлятися у групах;
• розвивати навички співпраці;
• практикувати соціально-побутові звички, виявляючи потенційних покупців і продавців;
• набути навичок ведення переговорів;
• закріпити економічні поняття «товарна біржа», «брокер», «ринкова рівновага», «рівноважна ціна».

НЕОБХІДНИЙ ЧАС: 45 хв. (один урок).

ОБЛАДНАННЯ: брокерські картки (білі — для продавців; червоні — для покупців). УЧАСНИКИ: учитель, дві групи учнів — продавці та покупці.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: «товарна біржа», «брокер», «ринкова рівновага», «рівноважна ціна».

СТРУКТУРА УРОКУ:

I частина — організаційна;

II частина — укладення угод про купівлю-продаж;

III частина — підбиття підсумків.

ХІД ГРИ:

І. Організаційна частина. Перш ніж розпочинати ділову гру «Ринок цукру», учитель має повідомити мету уроку, а також розподілити учнів на дві групи — продавців і покупців, які представлятимуть інтереси своїх клієнтів (цей клієнт умовний, тому у групах можна не обирати учня, який виконуватиме його обов'язки). Далі — у кожній групі мають обрати експертів та спостерігачів.

Після цього учителю слід повідомити кожній групі її завдання, зокрема:

брокери-покупці мають купити 1000 тонн цукру за ціною 4 млн грн. (у межах від 3500 до 4500 грн. за 1 тонну);

брокерам-продавцям слід продати 1000 тонн цукру за ціною 5 млн грн. (у межах від 4500 до 5500 грн. за 1 тонну);

експерти мають збирати інформацію, необхідну для купівлі чи продажу, та оголошувати її у своїй групі;

спостерігачі повинні стежити за процедурою купівлі-продажу. Наприкінці гри спостерігачі мають запропонувати учням дати відповіді на такі запитання:

• Ви співпрацювали між собою, виконуючи завдання, чи кожен діяв індивідуально?
• Хто лідирував у групі? У чому полягало лідерство?
• Хто був пасивний? Чому?
• Як відбувалися торги?
• Чи виникали у групі проблеми під час виконання завдання?

Після цього учитель має індивідуально ознайомити учнів з підготовленими заздалегідь інструкціями.

Інструкція щодо купівлі цукру

Ви — брокери-покупці, які діють в інтересах свого клієнта і беруть участь у торгах на товарній біржі. Ваш клієнт дав вам конкретну вказівку — купити 1000 тонн цукру за ціною 4 млн грн.

Ваше завдання полягає у тому, щоб купити цукор за найменшою з можливих цін. Вам не дозволено порушувати інструкції вашого клієнта — робити закупівлі слід за ціною, що не перевищує обумовленого максимуму (укладати угоди можна лише у межах від 3500 до 4500 грн. за 1 тонну). Якщо ви порушите цю умову свого клієнта, то позбудетеся брокерської ліцензії і вийдете з гри.

Команда брокерів-покупців має змагатися з командою брокерів-продавців. Мета гри — визначити, яка команда краще представляє інтереси свого клієнта у біржових операціях.

Під час гри слід пам'ятати:

— колір вашої брокерської картки — червоний; у продавців брокерська картка — біла;

— розголошувати отримані від клієнта вказівки не можна;

— угода вважається укладеною, якщо брокер-покупець та брокер-продавець згодні з її умовами;

— як тільки угоду укладено, повідомите про це одному з експертів, щоб він міг оголосити ціну купівлі-продажу та зафіксувати її на дошці;

— уважно слухайте, які ціни оголошує експерт: це важлива інформація, що допоможе вашій команді виграти;

— як тільки ви повідомили експерту про укладення угоди, здайте брокерську картку із ціною купівлі-продажу вчителю та візьміть у нього нову брокерську картку;

— якщо продавець не погоджується із запропонованою ціною купівлі-продажу, не полишайте спроб домовитися з ним. Слід зробити усе, що у ваших силах, для укладення угоди. Однак пам'ятайте, що ви не маєте права порушувати надані клієнтом вказівки;

— кожен біржовий період триває 10 хв. За 1 хв. до його закінчення вчитель зробить попередження;

— після закінчення біржового періоду всі брокерські картки слід здати вчителю;

— наприкінці уроку спостерігач запропонує вам дати відповіді на запитання щодо перебігу гри, а вчитель оголосить, яка група — брокерів-покупців чи брокерів-продавців — більш успішно представляла інтереси своїх клієнтів.

Інструкція щодо продажу цукру

Ви берете участь у торгах на товарній біржі в якості брокерів, які діють від імені свого клієнта. Ваш клієнт дає вам конкретну вказівку — продати 1000 тонн цукру за ціною 5 млн грн. (у межах від 4500 до 5500 грн. за 1 тонну).

Ваше завдання — продати цукор за найвищою з можливих цін. Вам не дозволено порушувати інструкції вашого клієнта, зокрема продавати за ціною, нижчою обумовленого мінімуму (укладати угоди можна лише у межах від 4500 до 5500 грн. за 1 тонну). Якщо ви порушите цю умову свого клієнта, то позбудетеся брокерської ліцензії і вийдете з гри.

Команда брокерів-покупців має змагатися з командою брокерів-продавців. Мета гри — визначити, яка команда краще представляє інтереси свого клієнта у біржових операціях.

Під час гри слід пам'ятати:

— колір вашої брокерської картки — білий; у покупців брокерська картка — червона;

— не розголошуйте отримані від клієнта вказівки;

— угода вважається укладеною, якщо брокер-покупець та брокер-продавець згодні з її умовами;

— як тільки угоду укладено, повідомите про це одному з експертів, щоб він міг оголосити ціну купівлі-продажу та зафіксувати її на дошці;

— уважно слухайте, які ціни оголошує експерт: це важлива інформація, що допоможе вашій команді виграти;

— як тільки ви повідомили експерту про укладення угоди, здайте брокерську картку із ціною купівлі-продажу вчителю та візьміть у нього нову брокерську картку;

— якщо продавець не погоджується із запропонованою ціною купівлі-продажу, не полишайте спроб домовитися з ним. Слід зробити усе, що у ваших силах, для укладення угоди. Однак пам'ятайте, що ви не маєте права порушувати надані клієнтом вказівки;

— кожен біржовий період триває 10 хв. За 1 хв. до його закінчення вчитель зробить попередження;

— після закінчення біржового періоду всі брокерські картки слід здати вчителю;

— наприкінці уроку спостерігач запропонує вам дати відповіді на запитання щодо перебігу гри, а вчитель оголосить, яка група — брокерів-покупців чи брокерів-продавців — більш успішно представляла інтереси своїх клієнтів.

Інструкцію однієї групи слід тримати у таємниці від іншої. Також необхідно роздати учням брокерські картки, у які вони вписуватимуть ціни купівель та продажів. Ці брокерські картки мають такий вигляд:

II. Укладення угод про купівлю-продаж. Ознайомившись з інструкціями, брокери-продавці та брокери-покупці можуть розпочинати ведення торгів.

Якщо брокер-продавець та брокер-покупець домовилися про ціну купівлі-продажу, то її слід вписати у брокерську картку.

Про укладення угоди слід повідомити експерта. Він має оголосити ціну купівлі-продажу і написати її на дошці.

Брокерську картку потрібно здати вчителю, а потім узяти нову для укладення наступної угоди.

Під час укладення угод про купівлю-продаж учителю потрібно стежити за часом: кожен біржовий період має тривати 10 хв. (за один урок може бути не більше 4-х біржових періодів). Учитель має попереджати учнів про закінчення кожного періоду за 1 хв.

По закінченні гри спостерігачам слід оголосити, хто найбільш успішно представляв інтереси своїх клієнтів у групах брокерів-покупців та брокерів-продавців.

III. Підбиття підсумків. У кінці кожного періоду учні мають здавати брокерські картки, а учителю слід вписувати ціни купівель-продажів у таку таблицю:

Наприкінці гри учитель має повідомити учням, скільки брокерських карток він роздав брокерам-покупцям і брокерам-продавцям, а також оголосити, яка група більш успішно представляла інтереси свого клієнта.